Нас об'єднує любов до математики

   1 грудня 2016 року учні 11 класу зібралися на чергове засідання математичного гуртка. Такі зібрання дають можливість обговорити навчальні теми, що виходять за межі шкільної програми, обмінятися ідеями, міркуваннями з того чи іншого питання, поспілкуватися з однолітками, яких об'єднує любов до математики, до навчання. 
   Тема заняття - «Розв'язування задач з параметрами». 
Задачі з параметрами – це ефективні вправи для розвитку інтелектуальних здібностей, логічного та аналітичного мислення, уміння порівнювати та узагальнювати. При розв’язанні задач з параметрами з’являється можливість повторити програмовий матеріалу, внаслідок чого відбувається його систематизація та більш глибоке засвоєння. Крім того, завдяки розв’язуванню задач з параметрами формується уважність, цілеспрямованість, працелюбність, виховується сила волі та математична культура. Однак, слід пам’ятати, що розв’язування таких задач викликає і труднощі, що пов’язано з тим, що вони містять велику кількість формул та методів. 
   Розв’язувати такі задачі – це «вищий пілотаж», адже крім типових завдань є ціла низка індивідуальних, штучних задач, розв’язувати які можна навчитися, оволодівши всіма техніками міркувань.  

Заняття математичного гуртка

  18 травня 2016 року на математичному гуртку десятикласники розв'язували тригонометричні рівняння, ірраціональні рівняння та рівняння, що містять знак модуля.      Сьогодні, у день народження Омара Хайяма, ми не могли не згадати про видатного вченого і поета. Найважливіший трактат Хайяма «Про доведення задач алгебри і амукабали» містив майже всі знання з алгебри, відомі на той час. В ньому подано класифікацію рівнянь, задачі на розв'язування рівнянь першого, другого і третього степеня. Омар Хайям вперше ввів означення алгебри як науки про визначення невідомих величин, що знаходяться у деяких співвідношеннях з відомими величинами.  

  Омар Хайям також відомий світу як автор чотирирядкових віршів – рубаїв. Вони пронизані гордістю за людину, протестом проти несправедливості та гуманізмом. Девізом Хайяма вважають слова «Хай живе Життя!» 

   Весь вічний рух у Всесвіті – це ми.
   В очах пізнання є зіниця – ми.
   Неначе перстень, цей яскравий світ,
   Найбільш коштовний камінь в ньому – ми.

Заняття математичного гуртка

  Ісаак Ньютон колись сказав: «Якщо я бачив далі інших, то тільки тому, що стояв на плечах гігантів…». Одним із таких видатних «гігантів», передових вчених, був саме французький геній Рене Декарт.
   Сьогоднішнє заняття математичного гуртка було присвячено Рене Декарту – найбільшому мислителю Франції, філософу, математику, натуралісту, засновнику філософії нового часу. Його праці мали величезний вплив на подальший розвиток математики.
Він числа і фігури об'єднав,
А лінії й рівняння ототожнив,
І людству метод свій великий дав,
Такий, що знає його кожний учень
Він з геометрією алгебру здружив,
Тим кожної можливості подвоїв,
І тим найвищу шану заслужив
Спільноти мислячої світової.
Г.П. Бевз.
  Цікаво, що аристократи-театрали просили французького короля нагородити Рене Декарта, який першим запропонував метод нумерації крісел по рядах і місцях. Але король відповів: «Так, те, що винайшов Декарт, - чудово і гідно нагороди, але дати її філософу?! Ні, це вже занадто!».
   Вагомою заслугою Рене Декарт є розробка в праці «Роздуми про метод» наукових правил. Перше правило називається правилом очевидності та полягає в тому, щоб ніколи не вважати істиною те, що неможливо визнавати очевидним. Зміст другого правила зводиться до того, що слід поділити кожну річ на стільки частин, скільки потрібно, щоб краще її вивчати. Третє правило називається правилом впорядкованості та вимагає «дотримуватись певного порядку мислення», який полягає в тому, щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих. Робити вичерпні переліки і всеохоплюючі огляди, щоб мати впевненість, що нічого не пропущено, - четверте правило науковця.
   Рене Декарт – це людина, яка є взірцем мудрості, таланту та людяності. Його праці – це не лише вагомий внесок у розвиток науки, зокрема математики, але й канони життя. Сподіваюся, що сьогоднішнє заняття математичного гуртка відкрило горизонти для подальшого вивчення математики та наслідування прикладу славетних науковців. 

Участь у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт

   14 січня 2016 року четверо моїх учнів брали участь у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт: Кондратюк Володимир (10 клас, математика), Мамалига Андрій (10 клас, математика), Звіздогляд Олександр (10 клас, математика), Кобзар Дмитро (10 клас, філософія).
   Готуємось до обласного конкурсу.

«Календар-додекаедр»

    Тривають різдвяні свята. Всі з нетерпінням чекають на чудо. Звісно, дуже приємно отримувати подарунки, однак ще приємніше їх дарувати своїм рідним та друзям. Загальновідомо, що найкращий – це не той подарунок, який дорого коштує, а той, що виготовлений з любов’ю власними руками.
   Учні 6-го класу власноруч виготовляли оригінальні подарунки для своїх рідних та друзів - «Календар-додекаедр». Додекаедр має стільки граней, скільки місяців у році – 12. У зв’язку з цим, його ще називають дванадцятигранником. Це правильний багатогранник, об'ємна геометрична фігура, складена з дванадцяти правильних п'ятикутників. Кожна вершина додекаедра є вершиною трьох правильних п'ятикутників. 

   

Заняття математичного гуртка

   15 грудня 2015 року пройшло заняття математичного гуртка. Тема заходу була присвячена застосуванню конічних перерізів в техніці та будівництві. До речі, в цей день народився Гюстав Ейфель – французький інженер-будівельник та архітектор. Г. Ейфель побудував більш ніж 200 споруд: мости, віадуки, вокзали, банки, школи, церкви. Майже усі побудовані ним 36 мостів увійшли до підручників як приклади сміливих інженерних рішень.
   Учні дізналися, що форма конічних перерізів дуже поширена в будівництві. Цікаво, що обриси «ніг» башти, яку створив конструктор Ейфель, являють собою частини рівносторонніх гіпербол. Таку форму підказали розрахунки на міцність цієї величезної споруди (заввишки 300 м), яку було збудовано в м. Парижі в 1889 р.
   Шуховська вежа в м. Помічній – водонапірна вежа, це конструкція у формі однополого гіперболоїда. Будівництво вежі було розпочато у 1932 р. разом із розширенням Помічнянського залізничного вузла, закінчене в 1934 році.
 Водонапірна вежа є не тільки пам'ятником архітектури, але, певною мірою, і історичним пам'ятником.
   В березні 1944 р. вежу намагалися підірвати під час відступу німецькі війська. Очевидці стверджують, що після вибуху, вона піднялася приблизно на 1 метр, зависла ненадовго, а потім повільно опустилася на свої підпори. Пізніше було проведено ремонт, але використовувати башту за призначенням було вже неможливо.
   Але частіше трапляються споруди, що побудовані у формі еліпса. Найвідоміша з них – Колізей у Римі, грандіозний античний амфітеатр, що вміщав до 70000 глядачів. Його арена, на якій влаштовувалися змагання та видовища, також обмежена еліпсом.
   На цьому занятті учні ще раз переконалися, у тому що саме через шкільну математику лежить шлях до широкого ознайомлення з досягненнями математичної науки, яка в наш час особливо бурхливо розвивається. Вони пересвідчилися і в тому, що розвиток математики зумовлений самим життям, яке висуває дедалі нові завдання в усіх галузях людської діяльності, спонукає до шукання нових шляхів, нових відкриттів.

Заняття математичного гуртка.

  Математичні гуртки є основною формою позакласної роботи з математики. Заняття в гуртку доповнюють роботу на уроках і дають можливість задовольнити інтереси та запити учнів, які виходять за межі навчальної програми.                                                                             
  На занятті математичного гуртка 11 лютого учні займалися виготовленням наочності для математичного кабінету.   Такі практичні роботи дуже корисні для учнів, бо в процесі виготовлення того чи іншого посібника вони повинні продумати технологію його виготовлення, зробити відповідні розрахунки, скористатися певними теоремами і формулами. А це завжди примушує ґрунтовніше засвоювати програмовий матеріал або питання, що розглядаються на занятті гуртка. Самостійне виготовлення моделей виховує в учнів і відповідальність за свою роботу: неохайно виготовлений рисунок, недосконалі обчислення відбиваються на правильності приладу, на його зовнішньому вигляді.